Вектор
Вектор - це величина, яка характеризується числовим значенням і напрямком. Під направленим відрізком розуміють впорядковану пару точок, перша з яких - точка A - називається його початком, а друга - B - його кінцем. В геометрії розглядають вектори, що не залежать від точки прикладання (вільні вектори).
Вектори позначають двома способами:
малими буквами латинського алфавіту (наприклад, );
двома великими буквами латинського алфавіту (наприклад, ), де перша буква - початок вектора, а друга - кінець.
Графічно вектори зображають у вигляді направлених відрізків певної довжини .
Рис.1. Вектор AB з початком в A і кінцем в B.
Примітка. Поняття вектора з'явилося в роботах німецького математика XIX ст. Г. Грассмана та ірландського математика У. Гамільтона. Згодом воно було охоче сприйняте багатьма математиками і фізиками. В сучасній математиці це поняття відіграє дуже важливу роль.
Чисельне значення вектора називається модулем чи довжиною і позначається ||. Довжина вектора - це довжина відрізка, що зображає цей вектор.
Вектори і називають протилежно напрямленими, якщо протилежно напрямлені півпрямі і .
Вектори і називають співнапрямленими, якщо співнапрямлені півпрямі і .
Рис.2. Протилежно напрямлені вектори.
Рис.3. Співнапрямлені вектори.
Вектор, початок і кінець якого збігаються, називається нульовим і позначається . Нульовий вектор має довжину 0. Напрям нульового вектора не визначений. Нульовий вектор прийнято рахувати співнапрямленим з будь-яким вектором. Вважається, що нульовий вектор одночасно паралельний і перпендикулярний будь-якому вектору.
Колінеарними називаються вектори, які зображаються відрізками, що лежать на одній прямій чи на паралельних прямих.
Два вектора називаються рівними, якщо вони однієї довжини і їх напрямки збігаються.
Одиничний вектор (орт) - вектор, довжина якого рівна одиниці.
Вектори на площині
Числа
,
називаються координатами вектора з початком і кінцем .
Примітка. Всі координати нульового вектора дорівнюють нулю.
Примітка. Вектори рівні, коли їх відповідні координати рівні.
Вектор з координатами і позначається
.
Вектор з координатами і позначається
.
Використовуючи означення координат вектора довжину можна записати формулою
.
Дії над векторами на площині
Сумою векторів і називають вектор
.
Геометрично суму двох векторів можна знайти за:
правилом трикутника;
правилом паралелограма.
Правило трикутника
Для складання двох векторів і за правилом трикутника обидва ці вектора переносяться паралельно самим собі так, щоб початок одного з них збігався з кінцем іншого. Тоді вектор суми задається третьою стороною трикутника, що утворився, причому його початок збігається з початком першого вектора.
Рис.4. Правило трикутника.
Правило паралелограма
Для складання двох векторів і за правилом паралелограма обидва ці вектора переносяться паралельно самим собі так, щоб їх початки збігалися. Тоді вектор суми задається діагоналлю побудованого на них паралелограма, яка виходить з їх спільного початку.
Рис.5. Правило паралелограма.
Різницею векторів і називають такий вектор , який в сумі з дає .
Рис.6. Різниця векторів.
Добуток вектора
на число називається вектор
.
Два вектори і колінеарні тоді і лише тоді, коли їх відповідні координати пропорційні
.
Скалярним добутком векторів і називається число, яке рівне сумі добутків відповідних координат, тобто
.
Скалярний добуток векторів дорівнює добутку їх довжин на косинус кута між ними, тобто
,
де - кут між векторами і .