Підсумок виконаних практичних робіт за курс фізики 11 класу.
Зміст
Тема 1: «Дослідження електричних кіл» ………………........................2
Тема 2: «Визначення довжини світлової хвилі»………………………...3
Тема 3: «Визначення прискорення вільного падіння за допомогою маятника»……………………………………………………………………....4
Тема 4: «Дослідження треків заряджених частинок за готовими фотографіями»………………………………………………………………...5
Тема 5: «Вивчення будови дозиметра і вимірювання величини радіаційного фону»…………………………………………………………….6
Використана література………….........................................................7
Україна 2017
Аналіз результату досліджень виконаних під час практичної роботи №1 з теми: «Дослідження електричних кіл»
Під
час виконання практичної роботи закріпити
навички складання електричних кіл
експериментально підтвердили наступні
співвідношення:
а)Для послідовного
зєднання
,
,
;
б)Для
паралельного зєднання
,
,
.
У роботі дослідила електричні кола з послідовним і паралельним з'єднанням двох резисторів. Закріпили навички складання електричних кіл. Експериментально перевірили співвідношення, які справджуються у випадках послідовного і паралельного з'єднання провідників.
Аналіз результату досліджень виконаних під час практичної роботи №2 з теми: «Визначення довжини світлової хвилі»
Під
час роботи навчилися вимірювати довжину
світлової хвилі за допомогою дифракційної
гратки. Оснавна формула, яку використали
під дослідів,
.
Практичним методом дійшли того, що
відстань від щілини до лінії червоного
кольору більша ніж для лінії
фіолетового.Довідалися, що вимірювання
довжини хвилі світла краще проводити
за дифракційним спектром першого
порядку, бо він є найбільш яскравим і
чітким. Вимірювання довжини світлової
хвилі за допомогою дифракційних решіток
належить до числа найбільш точних.
Аналіз результату досліджень виконаних під час практичної роботи №3 з теми: «Визначення прискорення вільного падіння за допомогою маятника»
Під
час виконання практичної роботи
виготовили нитяний маятник, та за його
допомогою навчилися визначати прискорення
вільного падіння маятника. Нитяний
маятник являє собою невелике важке
тіло, що підвішене на нитці. Тіло й нитку
обрали такими, щоб розмірами тіла
порівняно з довжиною нитки, а також
масою нитки порівняно з масою тіла можна
було знехтувати. Період коливання
маятника знаходили за формулою:
.
Вимірявши довжину нитки маятника й
визначивши період його коливань як
відношення часу коливань t до їх кількості
N, розраховувала прискорення вільного
падіння за формулою:
.
Результат
вимірювання відрізняється від табличних
значень на 0,31м/
.Вона може бути спричинена неточністю
вимірів та умовами проведення досліду.
Значення цієї величини залежить від
довжини нитки маятника, чим менше довжина
тим більшого прискорення набуває
маятник.
Аналіз результату досліджень виконаних під час практичної роботи №4 з теми: «Дослідження треків заряджених частинок за готовими фотографіями».
Навчилася
аналізувати фотографії із зображенням
треків заряджених частинок, що отримані
за допомогою камери Вільсона, та
ідентифікувати ці частинки. Ідентифікували,
що частинка 1 це протон, а частинка 2 це
альфа-частинка. Оскільки обидві заряджені
частинки рухалися в магнітному полі,
то на кожну з них з боку в поля діяла
сила Лоренца
модуль якої дорівнює:
Bvqsina.
Радіус
кривизни треку даної частинки визначається
наступними параметрами: масою, зарядом
частинки, магнітною індукцією поля,
швидкістю руху частинок.
Товщина треку
частинки змінюється під час пробігу
через зміну заряду частинки та її
швидкості. Радіус кривизни треків
частинок необхідно вимірювати на початку
пробігу, тому що під час пробігу частинка
іонізує атоми та молекули середовища,
через що втрачає енергію. Отже радіус
кривизни потрібно вимірювати на початку
руху частинки, тобто тоді, коли вона
набуває максимальної кінетичної енергії.
Довжина пробігу даної частинки у
даному середовищі залежить від кінетичної
енергії частинки та густини середовища,
від маси частинки та від параметрів
середовища: тиску, температури та ін.
Аналіз результату досліджень виконаних під час практичної роботи №5 з теми: «Вивчення будови дозиметра і вимірювання величини радіаційного фону».
Під час досліду вивчили будову побутового дозиметра та навчилися вірно ним користуватися. Також повторили характеристику основних дозиметричних величин. Ознайомившись з картами радіаційного фону України дійшли висновку, що рівень радіації у різних областях та частинах країни неоднаковий.
Використана література
Харків: Ранок, 2011.-320с./ В.Г.Бар’яхтар, Ф.Я.Божинова/ Фізика.11 клас.