1. Мембранний потенціал спокою. Йонні механізми. Мембранний потенціал спокою (МПС) – різниця потенціалів між зовнішньою і внутрішньою поверхнями клітинної мембрани. У стані спокою поверхня збудливих клітин електропозитивна стосовно цитоплазми. Ця різниця потенціалів величина постійна й для різних клітин коливається від -60 до -120 мВ.
У стані спокою мембрана проникна для йонів К+ (К+-канали відкриті), слабопроникна для Nа+ (практично всі Nа+-канали закриті) і непроникна для Сl- (усі канали закриті) і органічних аніонів.
Вихід К+ із клітини створює відносний дефіцит позитивних зарядів на внутрішній поверхні мембрани та їх надлишок на зовнішній поверхні.
МПС забезпечує збудливість, тобто готовність до відповідної реакції на подразнення.
2. Зміни в організні при підвищенні атмосферного тиску(барометричного). Барометричний тиск, його роль для людини, значення
атмосферний (барометричний) тиск — тиск, що створюється масою повітряного стовпа атмосфери Землі; Атмосферний (барометричний) тиск (Рб) — тиск, створюваний масою повітряного стовпа земної атмосфери. Він має змінне значення, що залежить від висоти місцевості над рівнем моря, географічної широти і метеорологічних умов (погоди).
3. Симпатична та парасимпатична регуляція діяльності серця, дія їх медіаторів на діяльність серця
Нервова регуляція. Серце, позбавлене нервових зв'язків з центральною нервовою системою, працює в одному ритмі і не може пристосуватись до зміни умов відпочинку та навантаження. Така адаптація можлива тільки з участю нервової системи. Серце має подвійну іннервацію. Це означає, що від центральної нервової системи до серця імпульси передаються по симпатичних та парасимпатичних (блукаючих) нервах (рис. 23). Ядра парасимпатичних нервів знаходяться у довгастому, а симпатичних — у спинному мозку на рівні перших грудних хребців. Звідси через шийні симпатичні ганглії (зокрема зірчастий) імпульси йдуть до серця. Ще в 1845 р. брати Вебер, подразнюючи блукаючі нерви у тварин, спостерігали сповільнюючий ефект щодо роботи серця, а при сильних подразненнях серце зупинялось. Пізніше було встановлено, що при тривалому подразненні нервів їх сповільнюючий вплив на серце зникав. Це пояснюється тим, що синусний та атріовентрикулярний вузли провідної його системи втрачають збудливість і не сприймають імпульсів, що йдуть по блукаючих нервах. Таке явище дістало назву «вислизання серця» від впливу блукаючих нервів.
4. Принципи складання добового харчового раціону 1:1,2:4,
Добовий раціон складається на основі фізіологічних потреб організму людини, що описані в теоретичному курсі “фізіологія харчування, обміну речовин і енергії”. Необхідно, щоб калорійність їжі, що засвоюється, відповідала кількості енергії, що витрачається людиною. Разом з тим треба враховувати і пластичну роль складових елементів їжі. Організму необхідна достатня кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів. Їжа людини повинна бути різноманітною, виготовленою за правилами кулінарії, мати достатній об’єм. Необхідно дотримуватись правильного співвідношення продуктів тваринного і рослинного походження, раціонально розподіляти споживання їжі протягом доби.