1Фізичний і фізіологічний електрон .Кадотична депресія
Фізичний електрон - це підвищення або зниження величини мембранного потенціалу спокою без активації іонних каналів, без зміни швидкості іонних потоків в клітину і з клітини. Фізичний електрон, що виражається в зниженні ПП, спостерігається, наприклад, при дії катода і деполяризаціїмембрани збудливою клітини, яка не досягає 50% До початку активації Na + -каналів.
Фізіологічний електрон - це підвищення збудливості тканини в області короткочасної дії катода і зниження збудливості тканини в області короткочасної дії анода (в першому випадку - часткова деполяризація, у другому - гіперполяризація).
Катодичной депресією є зниження збудливості тканини під катодом при тривалій дії на неї постійного електричного струму.
При замиканні ланцюга постійного струму змінюється сила подразника. Тому збудження виникає або в момент замикання, або в момент розмикання (по суті - це закон градієнту). При замиканні під катодом відбувається деполяризацiя, і якщо вона достатня для досягнення КРД, то виникає збудження - генерується ПД. Якщо цього не відбувається, то в області катода змінюється збудливість: вона зростає спочатку (електротон, кателектротон), але потім, внаслідок iнактивацii натрієвих каналів різко знижується.
2Плазма крові .Білки плазми крові
Плазма становить від 4-5 % від маси тіла Містить 90-92 % рідини , що постійно оновлюється ,8-10 % сухої речовини ,білків (65-85г/л) і продуктів їх синтезу ( амінокислот ,поліопептидів ,Найбільша концетрація в крові натрія також присутні глюкоза ,вітаміни ,сечовина ,креатин ,розчинені гази.
низькомолекулярними альбумінами (близько 40г/л), високомолекулярними глобулінами (близько 30г/л). Окрім того, в плазмі знаходиться близько 3г/л фібриногена. Альбуміно-глобуліновий коефіцієнт складає 1,2 – 2,0.
Джерелом білків плазми крові є перш за все печінка.
Функції білків
1. Транспортна – зв’язуючись з білками, кров’ю транспортуються багато речовин (йони, ліпіди, жиророзчинні гормони, багато лікарських препаратів).
2. Створюють онкотичний тиск, який впливає на обмін води між кров’ю та інтерстиційною рідиною.
3. Приймають участь в підтриманні постійності рН крові (складають білкову буферну систему).
4. Фібриноген та інші білкові плазменні фактори згортання приймають участь в процесах згортання крові, чим забезпечують захист організму від крововтрати.
5. Багато білків плазми крові виконують функцію захисту організму від чужорідних речовин та мікроорганізмів. Частина з них забезпечують неспецифічний захист (система комплементу, інтерферони, інтерлейкіни і т.д.). Різні класи антитіл (білки-глобуліни) забезпечують специфічний захист.
6. Трофічну функцію білки плазми виконують при різкому або тривалому обмеженні надходження білків в організм. Білки плазми крові в таких умовах розпадаються з утворенням амінокислот, які використовуються клітинами для проходження пластичних процесів (побудова структур).
3. Кров’яний тиск
Артеріальний имск-є пульсуючим тиском крові , що коливається під час серцевого циклу виштовханий артеріальні судини та їх загального перефиричного опору .Поділяється : систолічний , діастолічний,пульсовий і середній артеріальний
Систолічний тискк –найбільший тиск крові в артер. Судинах під час серцевого циклу обумовлений систолою лівого шлуночка . в межах 100-139 мм.рт.мт оптимальна 120 мм.рт.ст.
Діастолічний тиск- це найменший тиск обумовлений діастолою лівого шлуночка серця в нормі від60-89 мм.рт.ст.
Пульсовий тиск – це різниця між систолічним і діастолічним .Обумовлює величина систолічного об*єму крові .Середній артеріальний тиск-величина якого залежится від систолічного діастолічного тисків і тривалості серцевого циклу
4 Методи визначення дихання
Техніка проведення спірографії.
Дослідження проводять вранці натщесерце. Перед дослідженням пацієнту рекомендується перебувати в спокійному стані протягом 30 хв
Статичні показники визначають під час спокійного дихання.
Вимірюють дихальний об'єм (ДО) - середній об'єм повітря, який хворий вдихає і видихає під час звичайного дихання в стані спокою. У нормі він складає 500-800 мл. Частина ДО, яка бере участь у газообміні, називається альвеолярним об’ємом (АО) і в середньому дорівнює 2/3 величини ДО.
Залишок (1/3 величини ДО) складає об’єм функціонального мертвого простору (ОФМП). Після спокійного видиху пацієнт становить від 3000 до 5000 мл).
Після звичайного спокійного дихання проводиться дихальний маневр: робиться максимально глибокий вдих, а потім - максимально глибокий, найбільш різкий і тривалий (не менше 6 с)
Як заключний етап дослідження проводиться запис максимальної вентиляції легень (МВЛ) - максимального об'єму повітря, що може бути провентильований легкими за I хв.