Экзаменационые ответы на вопросы по Истории Украины

1(2) Особливості та наслідки колективізацііУкраіни.
Складність колективізації на Україні полягала в тому, що був самостійні ший настрой та у зв’язку з особливою активністю куркульства, це зумовило більш жорстокий підхід до проведення колективізації.
Наслідки:-встановлення контролю комуністичного режиму над сільгоспом.
-закріпачення селян; -голодомор; -порушений баланс у розвитку промисловості й сільського господарства, -Постійне відставання сільськогосподарського виробництва, -Фізичне знищення, Дезорганізація та деградація аграрного сектору.
2. 2.Визначте основнірисифашистськогоокупаційного режиму в Україні. Аргументуйтеїхконкретними фактами.

30 червня 1941 р. у Львові ОУН-Б проголосила створенняУкраїнськоїдержави. Було сформовано УкраїнськеДержавнеправління - крайовувладу на чолі з Ярославом Стецьком. Ціакції проводились без погодження з керівництвомНімеччини. На початку липня 1941 р. німці заборонили діяльністьправління, заарештувалийогокерівників. Саметодібулипроведенімасовіарештичленів ОУН (15 керівнихдіячів і близько 300 членів) і кинуто їх до концентраційнихтаборів. За відмовускасувати акт незалежностібувтакожарештований С. Бандера, якийперебував в концтаборі Заксенхаузен до вересня 1944 р.

У директивіполіціїбезпеки СД № 12/41 під грифом «секретно, Державноїважності» зазначалось: «Всіактивістибандерівськогорухуповиннінегайноарештовуватись і післяретельногодопитумають бути ліквідованіпідвиглядомграбіжників».

У вересні 1941 р. підрозділи СС заарештували і стратилибільшістьчленівпохіднихгруп. Через два місяці накинулись також на ОУН-М. Булорозгромленоїїкиївськуорганізацію, розстрілянопонад 40 провіднихчленів, у тому числіпоетесуОленуТелігу, закритопопулярну газету «Українське слово».

Репресії гестапо набувалидедалібільшихмасштабів. У Миргороді на Полтавщинірозстріляно заступника Крайовогопровідника ОУН МиколуЛемика, в Житомирі - членівобласного Проводу ОУН В. Хому і М. Кравця, в Києві - В. Щибру і О. Сидницького. Від рук німецькоїполіціїзагинули в Кривому Розі Г. Максимець, С. Шерстюк, на Волині - Г. Максимюк, О. Бродич, в Джанкої (Крим) - М. Любик та ін

Слідпідкреслити, щорепресії проходили у більшостірегіонівУкраїни. Цесвідчить про те, що мережа оунівськихорганізаційбулапоширенамайже по всійдержаві, а не тільки в західноукраїнськихтеренах.

Характернірисиокупаційного режиму в Україні

Ліквідованоцілісністьдержави. Українабуларозділена на 4 окупаційнізони.

Створено адміністративно-каральнийапаратвлади, яка спиралась на: державнутаємнуполіцію(гестапо); озброєніохоронні загони (СС); службу безпеки (СД). Крімцьогоіснувалидопоміжніорганивлади: бургомістри і міськіуправи в містах, голови і управи в районах, старости в селах, допоміжнаполіція.

Організовано 180 концентраційнихтаборів для військовополонених, 50 гето для єврейськогонаселення, яке підлягалознищенню.

Введена регламентаціявсіхсторінжиттянаселення, аж до оголошення в газетах про дозвіл на шлюб.

Встановлено: жорсткийпаспортний режим; 12 годиннийробочий день; трудоваповинність з 14 до 65 років; грошові і натуральніподатки. Набориюнаків і дівчат для роботи в Німеччині.

Окупантизберегликолгоспи як зручнийзасібвикачуванняхліба з країни.
2(1).Охарактеризуйте соціальну структуру та суспільнуорганізаціюКиївськоїРусі.

Социальная структура общества Киевской Руси

Численность населения древнерусского государства, по разным оценкам, составляла от 5 до 9 млн. человек.Во главе Руси стояли Рюриковичи – великий киевский князь и его родственники. Князь пользовался большой властью. Он руководил войском, организовывал оборону страны и направлял все завоевательные походы. В бывших племенных княжениях от имени великого киевского князя управляли его братья и сыновья.

Старшая дружина

Бывшие племенные князья и лучшие мужи периода «военной демократии» составляли старшую дружину, верхушку дружинного слоя. Они назывались боярами и составляли постоянный совет («думу») князя.

Младшая дружина

Младшая дружина – это рядовые воины («гриди», «отроки», «детские»). Из младшей дружины набиралась личная дружина князя, которая состояла у него в услужении.

Из догосударственного периода в социальную структуру Киевской Руси пришла дружина. Но в этот период она делится на старшую и младшую.

Люди – лично свободные жители Киевской Руси. По занятиям люди могли быть и городскими ремесленниками, и крестьянами-общинниками.

Ремесленники были довольно большой группой населения Руси. Города по мере роста общественного разделения труда становились центрами развития ремесла. К XII в. в городах Руси насчитывалось свыше 60 ремесленных специальностей; ремесленники производили более 150 видов железных изделий. С ростом городов, развитием ремесел связана деятельность такой группы населения, как купцы. Русско-византийский договор 944 г. позволяет говорить о существовании самостоятельной купеческой профессии.

Крестьяне объединялись в сельскую общину – вервь, которая состояла из экономически самостоятельных семей. Слово «вервь» чаще всего связывают с веревкой, которую, возможно, использовали для выделения отдельных участков.

Община обладала определенной территорией и отвечала за общественный порядок на ней перед государством (за труп, обнаруженный на ее территории, она должна была заплатить или найти и выдать убийцу), платила штраф – виру – за своих членов, владела землей, которую периодически распределяла между семьями.

Владимир I (Святой) Святославович (умер в 1015 гг.), князь новгородский (с 969 г.), великий князь киевский (с 980 г.). Младший сын Святослава. Пришел к власти в Киеве после 8-летней междоусобной войны. Покорил вятичей, радимичей и ятвягов; воевал с печенегами, Волжской Болгарией, Византией и Польшей. При нем сооружены оборонительные рубежи по рекам Десна, Осетр, Трубеж, Сула и др., заново укреплен и застроен каменными зданиями г. Киев. В 988–990 гг. ввел в качестве государственной религии христианство. При Владимире I Древнерусское государство вступило в период своего расцвета, усилился международный авторитет Руси. В русских былинах назывался Красное Солнышко. Канонизирован Русской православной церковью.

Дружина, которая прежде выполняла только военные функции, с конца Х в. все более превращалась в аппарат государственной власти. Дружинники исполняли различные поручения великого князя (в военном деле, в управлении страной, в области дипломатических отношений). При этом князь вынужден был считаться с мнением дружины. В летописи приводится случай, когда дружина выразила свое недовольство скупостью Владимира, выставившего во время пира деревянную посуду; князь, посчитав, что потеря дружины стоит дороже серебра и золота, удовлетворил ее требование. В городах князь опирался на бояр-посадников, в армии – на воевод, которые также являлись, как правило, представителями видных боярских родов.

Основной группой населения Киевской Руси были свободные общинники – люди.

Полузависимое население Киевской Руси

В начале XII в. появляется группа полузависимых людей – закупы. Чаще всего это были разорившиеся общинники, шедшие в кабалу за получение ссуды – «купы». Отрабатывая долг, закуп мог трудиться и на земле своего господина, но при этом он сохранял свое хозяйство. Закон защищал закупа от возможного желания хозяина превратить его в обельного (т.е. полного) холопа. Закуп был лишен личной свободы, но он мог выкупиться, вернув долг. Но если закуп пытался бежать, он становился полным холопом.

«Русская правда» – свод древнерусского права. Включала отдельные нормы «Закона Русского», Правду Ярослава Мудрого (так называемая Древнейшая правда), Правду Ярославичей, Устав Владимира Мономаха и др. Посвящена защите жизни и имущества княжеских дружинников, слуг; свободных сельских общинников и горожан; регламентировала положение зависимых людей; излагала нормы обязательственного и наследственного права и др. Сохранилась в 3-х редакциях:Краткой, Пространной, Сокращенной (списки XIII–XVIII вв.).

Небольшой группой полузависимого населения Руси были рядовичи. Их жизнь по «Русской правде» была защищена только 5-гривенным штрафом. Вероятна их связь с составлением договора – ряда. Возможно, рядовичи – это заключившие договор тиуны, ключники, мужья рабынь, а также дети от браков рабов и свободных. Рядовичи часто выполняли мелкие административные поручения своих господ.

Зависимое население Киевской Руси

К полностью зависимым группам населения следует отнести рабов, известных под названием челядь и холопы. Вероятно, челядь – это раннее название, холопы – более позднее. Другое возможное объяснение: челядь – рабы из военнопленных, холопы – внутренние рабы. Раб не имел права быть свидетелем на суде, за его убийство хозяин не нес ответственности. Наказанию за побег подвергался не только раб, но и все, кто ему помогал. Источниками рабства были плен, продажа себя в рабство, женитьба на рабыне или выход замуж за раба, поступление на службу к князю (тиуном, ключником) без соответствующего договора. На Руси существовало патриархальное рабство, когда рабы привлекались к работе в домашнем хозяйстве, но римского классического рабства не существовало. Основная масса рабов выполняла черную работу. Их жизнь оценивались в пять гривен. Но в то же время рабы могли быть управляющими, надсмотрщиками, ключниками. Их жизнь (например, княжеского тиуна) оценивалась в 80 гривен, и он мог выступать свидетелем на суде.

Несмотря на существование в Киевской Руси несвободного населения, большинство историков считает, что рабство на Руси не получило широкого распространения из-за экономической невыгодности.

Кроме того, на Руси выделяют категории полузависимых и полностью зависимых жителей.

Особой группой населения были смерды. Это, вероятно, несвободные княжеские данники. Смерд не имел права оставлять свое имущество наследникам. Оно передавалось князю.

Можно выделить еще одну группу – изгои, люди, лишившиеся своего социального статуса – выкупившийся на волю холоп, общинник, изгнанный из верви, разорившийся купец или ремесленник и даже князь, потерявший княжество.
3(2)Сподівання громадськості на провження процесу демократизації суспільства на жаль не виправдилося.В епоху Брежнєва відбувся перехід до неосталінізму-Політика Брежнєва що до повернення Сталінських методів управління в новій формі.
Характерні риси:1)Відновлення престижу сталіна.2)Порушення громадських прав і свобод.3)Придушення демократичної активності населення.4)Здійснення незаконних репресій з збереження в суспільстві атмосфери помірного страху.5)В зовнішній політиці-військове втручання в внутрішні справи інших держав.Дисиде́нтськийру́х — рух, учасникиякого в СРСР виступали за демократизаціюсуспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — завільнийрозвитокукраїнськоїмовитакультури, реалізацію прав українського народу на власнудержавність
5(2).Видатнийісторик О. Субтельний писав: "За якихоськількамісяцівГетьманщина П. Скоропадськогомала на своємурахункутакіздобутки у царинікультури, про якімріялибагатопоколіньінтелігенції". Поясніть та аргументуйтецю думку, використовуючифактищодонаціонально-культурноїполітикигетьмана П. Скоропадського у 1918 р.
Якщо ЦР мала офіційні дипломатичні стосунки лише з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Отсм.імперією, то гетьманщина обміняласть посольствами з 12 країнами, ії зовнішня політика була спрямована на укладення мирного договору з радянськойРосієй. (12 червня 1918р)
+кілька мільйонів укр. Підручників, +Більшість шкіл на укр. Мові, +150 гімназій, +музеї,галереї,
+національний архів та бібліотека(1млн томів) +24 листопада 1918р-Укр.академія наук(Вернадського)+2 Університета(Камянець подільській, Київ)
6(1).Розкрийтеголовні причини кризикозацькоїавтономії у другійполовині ХVП століття. Знайдітьдоказиїхпідтвердження за пері¬одправліннягетьмана І. Виговського (1657 - 1659 рр.)
1)Виговського обрали не козаки а старшини, і цей вибір є порушенням ідеї Хмельницького.
2)Гетьман підтримував інтереси старшини
3)Повстання на полтавщині(1658р)+Запросив проти свого народу татар.
4)Не зміг скористатися результатами перемоги у битві під Конотопом
6(2)Складітьрозповідь про організаційнізміни у складіДиректорії в лютому 1919 р. В чому причина реорганізаціїДиректорії?
За часів Директорії склались 3 соц. Групи: це ті, що мріяли про суверенність УНР(Інтелегенція, це робітниий клас,Селянство, що було на боці Росії, та етнічні поляки Правобережжя та Хах. Україна, вони хотіли возєднатися з Польшею.
5 лютого перша повстанська дивізія захопила столицю України.Причини успішних для Червоноі Армії воєнних дій схарактеризовано в оперативному звеленні командування військ Директорією.
Швидке захоплення майже всієї України можна пояснити не тільки кращою організацією, а й підтримкою місцевого населення та селян більшовиками.
У зовнішній політиці Директорії вдалося дещо розширити міжнародні зв’язки з Угорщиною, чехословачиною, нідерландами, Італією.Директорія прагнула знайти спільну мову з радянською росією.Однак помилок і невдач у внутрішній і зовнішній політиці ДУНР було значно більше ніж успіхів,що врешті решт призвело до ослаблення і поразки. Директорія проіснував лише 1.5 місяці, 5-6 лютого 1919 більшовики захопили столицю. У листопаді 1920 рДиректорія припинила своє існування, а іі голова С. Петлюра емігрував за кордон.До причин поразки Директорії також пожна віднести недооцінку Директорією більшовицької агітації та пропаганди на населення.Неусвідомлення широкими масами українського населення загально національних інтересів, необхідності створення й зміцнення власної держави.
8(2) .Визначте характер сталінських репресій в Україні у 20 - ЗОтіроки.Розкрийте поняття " розстріляне відродження ".
«Розстріляне відродження» — нищення молодих представників української культури, літераторів і митців, звинувачених в українському буржуазному націоналізмі. Загаломбулорепресованопонад 500 осіб.
Масові репресії були захисною реакцією та способом існування тоталітарного режиму,
Нпрямки масових репресій.:- репресії проти селянства(розкуркулення, штучний голодомор), - боротьба з «Підпільними націоналістичними організаціями», - боротьба з «націоналістичними елементами»:Репресовано багато вчених, розгнані наукові інститути.- Проти релігій у церкві:зруйновано тисячі церков, розпочато гоніння проти священників і віруючих.- гоніння проти українських письменників, діячів письменства.Геноцид – цілеспрямовані дії з метою нзницення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами. До таких дій належать:- вбивство членів цієї групи,-нанесення тяжких тілесних або психічних ушкоджень,- навмисне створення життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення,- дії розраховані на унеможливлення народжування дітей.- насильницька передача дітей із однієї групи в другу.
9(2).Визначтеосновні причини падіннягетьманату П. Скоропадського (1918 р.). Чого, на Вашу думку, не вистачило П. Скоропадському для того щобвтриматись при владі?
1)Відновлення поміщицького землеволодіння, та приватної власності н а фабрики, позбавило гетмана підтримки селянства і робітничого класу.
2)заборона демократичних свобод, введення жорсткої цензури, заборона газет та журналіва, позбавили гетьмана прихильності інтелігенції.
3)Невдала спроба створення власної армії.
4)Введення диктаторського режиму, та репресивні методи управління.
5)Зростання загальної соціальної напруги, та формування організованої опозиції,
Опозиція- сила протидіюча існуючій владі.
6)Глибока залежність гетьмана від Німеччини, яка зазнала краху у першій Світовій війні.
10(2)Охарактеризуйте процеспроголошення ЗУНР. Розкрийтесутність перших кроківїїдіяльності
ЗУНР- існувала протягом 1918-1919р на території західної України зі столицею у Львові. Проголошена 19 жовтня 1918р, охоплювала Буковину, Галичинну, Закарпаття.Було вибрано президента Є.Петрушевича.13листопада –конституція «Тимчасовий основний закон про державну самостійність колишньої австро угорської монархіЇ»
Гер- золотий лев на синьому плані.Голова уряду(Левицький.Держсек)
15.2.Охарактеризуйте дисидентськийрух в Україні у 60-70 ті роки 20 ст.
В умовах неосталінізму, як протест проти антинародних дій державного апарату проти обмеження національного життя в Україні набирає силудесидентський рух.
Цей рух в Укрвїні поділявся не 3 основні напрями:1)Правозаистний напрям(Демократичне)яке виступало проти порушень прав людини в СРСР за виконання радянською державою власних законів та міжнародних угод. Саме тому в Україні була створена група сприйняття виконання Гельсинськихугод.Українськагельс група(УГГ)-37 члолвік.Яку очолював Руденко.
2)Релігійне дисидентство-яке боролося за відновлення заборонених церков,Проти обмеження релігійної літератури,закриття храмів, захоронення вивчення релігії в школах, основні діячі:В. Романюк
3)Національне дисидентство-яке продовжувало боротьбу, за національну державність в Україні рішуче засуждовало імперську політику центру форсовану русифікацією, ставала на захист прав і свобод всіх народів

17(2)Україна в умовахутвердженнятоталітарного режиму 1929–1938 рр.

Завершеннявнутріпартійноїборотьби в ЦК ВКП(б) і утвердженняодноособовоїдиктатуриЙ.В.Сталіна. Згортанняновоїекономічноїполітики. Курс на «розгорнутебудівництвосоціалізму по всьому фронту». Проблема темпівіндустріалізації. Дискусії з приводу плану першоїпятирічки. Перехід до директивного планування. Ескалаціярепресійпротигосподарників і спеціалістів. Виробничезмагання. Ізотовськийрух. Стахановськийрух. Результатикапітальногобудівництва у промисловості в роки першої і другоїпятирічок.

Хлібозаготівельна криза 1928–1929 рр. Поворот до суцільноїколективізації. Гасло: «Ліквідаціякуркульства як класу»: причини, масштаби, наслідки. Завершенняколективізаціїосновноїчастиниселянськихгосподарств у 1931–1932 рр. Деградаціясільськогосподарськоговиробництва в одержавленихколгоспах. Втративрожаю у 1931–1932 рр. внаслідокмасового саботажу колгоспників. «Робота» хлібозаготівельнихкомісій. Голодомор 1933 р. і йогонаслідки. Колгоспи в системікомандноїекономікипісля 1933 р. Відмовавідпродрозкладки. Політвідділи МТС і радгоспів.

Зростання культу особиСталіна. Репресії на Україні. Судовіполітичніпроцеси 30-х років. Чистка парти. Знищеннякерівництва КП(б)У. Згортанняполітикиукраїнізації. Національно-культурна політикадержавноїпартії в УРСР 30-х років. Боротьба з «буржуазнимнаціоналізмом» і «націонал-ухильництвом». «Розстріляневідродження». Умови і результатикультурногорозвитку в 30-х роках. Ліквідаціянеписьменності. Загальноосвітня і вища школа. Відродженняуніверситетськоїосвіти. Запровадженняатестаціїнауковихкадрів. Діяльність АН УРСР. Здобутки і трагічністорінкилітератури і мистецтва.
22(2)Десталінізація – політичний курс Хрущева спрямований на поступову відмову від найбільш жорстоких проявів сталінської тоталітарної і терористичної політики.
Характерні риси політики:-припиненнякомпаніі проти націоналізму, уповільнення процесу русифікації
-висування на керівні посади в партії і державі українських представників.
Першим секретарем ЦК компартії стає українець О. Кириченко.
-засудження культу особи сталіна якому особливе місце відіграв 20-й з’їзд КПРС 1956.
-Амністія і реабілітація жертв сталінських репресій.
-Суттєві зміни в правоохоронни структурах(ліквідація військових трибуналів.1955-прокурорський нагляд,-1956-ліквідація карної відповідальності за самовільний вихід з підприємства.
-розширення прав союзних республік, їх юридичної компетенції.
-Підготовка до проведення реформ в економіці
-децентралізація управління і послаблення командно-адміністративної системи
-послаблення ідеологічного тиску в культурному житті.
27(2)Оперрація Вісла(28 квітня 1947 – Злочинняй захід польського комуністичного режиму проти українського населення на окупованих Польшею укр.. етнічних землях 1947.
Мета:примусова депортація людей з Лемківщини, Холмщини, Підляшщя.Посяння на території західної і північної польщі, що належали до німеччини(1945).
Акція супроводжувалася масивним терором протиукрарїнців. Польська комуністична міліція озброювала селян шовіністів та знищували цілі села.
Пропагандивним приводом було вбивствокоороляСверчевського
відбувалася в 3-ох етапах:
-(до кінця травня) депортація українців в повітах Сянок, Леско, Бжозув, Любачів.
-Виселення до Ярослава, ТомківаЛюбленського(червень)
-(липень) Ліквідвція залишків УПА, Виселення охопло більш ніж 140 тис українців.(22 повіти південно-східої Польщі)
Польські війська знищили с.ЗавадкаМороковська.